Обов'язки шкільних керівників у випадках булінгу
Директори навчальних закладів мають обов'язок інформувати поліцію та служби у справах дітей про випадки булінгу.
У разі приховування таких фактів, вони можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності, як зазначила освітня омбудсменка Надія Лещик.
Вона підкреслила, що керівники шкіл і дитячих садків зобов'язані реагувати на усні або письмові звернення стосовно насильства або жорстокого ставлення до дітей. Закон передбачає термін у добу для розгляду таких скарг.
Якщо директор виявить ознаки булінгу, він зобов'язаний терміново повідомити батьків чи опікунів, а також подати письмову заяву до поліції і служби у справах дітей.
Надія Лещик наголосила на важливості таких повідомлень для притягнення до відповідальності кривдників і їхніх батьків (якщо мова йде про учнів). Поліція може відкрити справу, а суд вирішить, чи була дитина жертвою цькування.
«Не завжди йдеться про булінг у заяві (керівника закладу – ред.), це може бути одиничний випадок насильства, проте його не можна ігнорувати – це також є жорстоким поводженням, і саме поліція повинна визначити, чи є підстави для відкриття кримінального провадження або складання адміністративного протоколу.
Право кваліфікувати жорстоке поводження з дитиною на момент отримання повідомлення має поліція, а не керівник навчального закладу», – пояснила освітня омбудсменка.
Вона зауважила, що директори або комісії з розгляду випадків булінгу не мають права давати висновки про те, чи дійсно дитина зазнала цькування, але можуть виявити ознаки знущання, щоб відобразити їх у зверненні до поліції, а також ухвалити рішення про подальші дії в навчальному закладі.
Якщо директор не звертається до поліції, він може бути притягнутий до адміністративної відповідальності згідно з частиною 5 статті 173-4 КУпАП. У такому разі йому загрожує штраф (від 425 до 850 гривень) або виправні роботи до одного місяця з утриманням до 20% заробітної плати.
Судова практика свідчить, що зазвичай суд накладає на порушника штраф.
Звернення до офісу освітнього омбудсмена показують, що деякі керівники не інформують правоохоронні органи через страх за шкоду репутації закладу або побоювання, що ситуація стане відома.
Крім того, директори помилково вважають, що звертатися до поліції потрібно тільки після розгляду скарги про булінг спеціальною комісією.
«Однак замовчування таких ситуацій лише погіршує проблему й призводить до негативних наслідків для всіх учасників освітнього процесу, включаючи керівника закладу», – вважає Надія Лещик.
Раніше Міністерство освіти і науки створило механізм швидкого повідомлення про випадки цькування в навчальних закладах. Учень чи його батьки можуть заповнити коротку анкету та надіслати скаргу в електронному форматі.
